Inna Bereziuk

ПРО ДЕЯКІ ЗАСАДИ ПРАВОВІДНОСИН МІЖ ПАЦІЄНТОМ ТА ЛІКАРЕМ ПМСД ТА МАНІПУЛЯЦІЇ НСЗУ

10 жовтня НСЗУ розмістила в себе на сторінці доволі цікаве роз'яснення для пацієнтів.

В ньому було написано наступне:

Потурбуйся про свого сімейного лікаря. Роз’яснення НСЗУ 10.10.2020.
 

Медична реформа запустила процес змін і сьогодні в центрі системи охорони здоров’я перебуває пацієнт. Але не можна реалізовувати власні права, нехтуючи правами інших. Деякі пацієнти телефонують своєму сімейному лікарю, терапевту або педіатру на мобільний у вочевидь неробочі години. Але на відміну від невідкладної допомоги, послуги, які надають лікарі та лікарки первинної ланки, не відносяться до екстрених.
Нагадуємо, що ваш лікар або лікарка:
💙 є людиною, а не цілодобовим сервісом;
💙 має визначені робочі години та вихідні;
💙 має право обирати спосіб зв'язку з пацієнтом та вирішувати, коли відповідати на дзвінки та повідомлення;
💙 може призначити час і дату прийому пацієнту;
💙 має право вирішувати, чи є реальна потреба у виклику додому чи можна проконсультувати дистанційно.
Звичайно, під час боротьби з коронавірусною інфекцією значно зросла роль та потреба українців в сімейному лікареві. Адже при симптомах COVID-19 потрібно телефонувати до свого лікаря, щоб він оцінив стан пацієнта, викликав мобільну бригаду для проведення тестування. Під час домашнього лікування з підтвердженим COVID також необхідно тримати зв’язок з сімейним лікарем, щоб контролювати самопочуття. При цьому, нікуди не поділись хронічні хвороби та потреба в отриманні електронного рецепту на “Доступні ліки” чи електронного направлення на певні обстеження чи консультації до вузьких спеціалістів. Нікуди не поділась потреба у вакцинації, раптові захворювання, які потребують допомоги сімейного лікаря.
На сьогодні своїх лікарів обрали 30 млн 610 тисяч українців. В середньому на одного сімейного лікаря, терапевта, педіатра припадає 1300 пацієнтів. Гроші йдуть за кожним пацієнтом до закладу, в якому пацієнт обрав собі лікаря. Але це не означає, що лікар працює зі своїми пацієнтами в режимі нонстоп ❗ Потрібно, щоб за пацієнтами також йшли до закладів первинки й турбота про свого лікаря.
Пропонуємо кілька порад, які допоможуть побудувати довготривалі комунікації з вашим лікарем на засадах взаємоповаги:
1⃣ Якщо лікар надав свій номер мобільного, поцікавтесь, в які часи зручно дзвонити або писати та з якими питаннями.
2⃣ Перед тим як дзвонити лікареві, подивіться на годинник. В ідеалі час дзвінків має збігатися з часом роботи вашої амбулаторії.
3⃣ Заздалегідь продумайте всі питання перш, ніж набирати номер лікаря. Адже нерідкі випадки, коли пацієнт згадує про найважливіше після завершення розмови і передзвонює знову.
4⃣ Починайте розмову або текстове повідомлення з нагадування, хто ви. Адже лікар не здатен пам’ятати всіх пацієнтів, та відразу переходьте до суті питання.
5⃣ Не відправляйте аудіо, відео-повідомлень, якщо ви не узгодили такий формат заздалегідь.
6⃣ Невідкладна ситуація потребує невідкладної допомоги, а це або дзвінок на 103, або самостійне відвідування лікарні, яка надає медичну допомогу цілодобово. Вас приймуть без електронного направлення у разі, якщо випадок не може чекати.
7⃣ У вихідні, святкові та нерабочі дні у вашій амбулаторії працює черговий кабінет та реєстратура. Завжди можна звернутись туди перш, ніж турбувати свого лікаря дзвінком у його вихідний.
8⃣ Не плутайте сімейного лікаря з психологом. Поважайте право вашого лікаря на відпочинок і не турбуйте його з метою “поговорити”.
💙 Сьогодні всі бачать, наскільки важливими є сімейні лікарі та лікарки в житті кожної родини. Тож потурбуйтесь трохи про тих, хто має турбуватись про вас!

Ну от шановні пацієнти та їх лікарі нарешті це «роз'яснення» вже письмово (просто для прокуратури) доводить усім пересічним громадянам доказово, як декілька років тому, розпочинаючи цю "реформу" конкретні її наперсточники, державні особи вищого апарату управління з відомими іменами, ошукали неправдивою "рекламою" реальних намірів "реформи первинки" УСІХ, БЕЗ ВИНЯТКУ ГРОМАДЯН -
і пацієнтів, й лікарів первинки, задекларувавши кожному з них НЕ ТІ НАМІРИ, що мали вкладатись в дану реформу насправді.
Шляхом підписання документів взаємодії сторін вони завідомо таким чином ввели в оману щодо обсягу належних послуг обидві сторони таких взаємовідносин.

А саме:

Пацієнта фактично "загнали в стійло" примусово й без вибору, запропонувавши йому без права на будь-яке оскарження отримання неякісних медичних послуг з порушенням його конституційного права на вільний вибір щодо свого здоров'я та зневелювавши його конституційне право на якісну, доступну, адекватну та своєчасну й безоплатну медичну допомогу. Бо тепер, якщо він ії потребуватиме, то отримати її він може тільки виключно на платній основі, сплативши попередньо податки в бюджет держави, яка на пепері ще гарантує типу "в межах фанансвоих гарантій" хоч щось типу "безоплатно" (також з порушенням Конституції, до речі). Так от це "щось" за кошти платніків податків через НСЗУ також тепер, як виявилось, неможливо ані гарантовано отримати, ані проконтролювати, як це має бути отримано, а також й оскаржити потім право на отримання цього "щось", якщо навіть від нього залишилась лише дірка від бублика.

Лікаря ПМСД, завлікши у "тенета кращого життя" такими ж діями й "наобіцявши" йому достойної зарплатні та "покращення умов праці" у вигляді "ні за що не відповідатимеш й все будеш вирішувати як забажається", якщо він буде сумлінно й старанно виконувати завідомо преступні дії та допомагати ошукати пацієнта, зробили фактично співучасником такого злочину, а також на сьогодні з юридичної точки зору й єдиним персонажем, який може з'явитись на лаві підсудних вже завтра за ст. 139-140 Кримінального Кодексу України.

Таким чином пацієнт і його лікар завідомо стали обидва жертвами такого правового шахрайства на державному рівні.

Хто з них постраждає більше - пацієнт, який може фактично зіграти в ящик заздалегідь завдяки такій "гарантованій медичній допомозі", або лікар, якого завчасно зможе оставновити тепер лише адвокат пацієнта, посадивши на лаву підсудних та обмеживши в медичній практиці, невідомо. Усе залежатиме від вправності юристів з обох боків, намірів сторін на досудовому рівні, а також й фатальності кожної окремої ситуації.

В стороні залишаються в такому випадку й "ловляться" дуже важко потім як завжди лише головні винні - керівники таких закладів ПМСД, керівники місцевих керівних структур ОЗ та керівники та співробітники ЦОВВ, а саме в першу чергу того ж НСЗУ, які просто не можуть не бути "в темі" такого договорняка як державні чиновники, що мають бути обізнані в деталях такого "злочинного синдикату".

Тож хто в такому випадку має понести головну жертву чи пацієнт, чи лікар, не важливо.
Мені особисто, як лікарю, а також й як пацієнту й матері пацієнта з інвалідністю, й те, й інше вбачається просто жахливим з огляду на те, що зараз на це все накладається ще й невизначеність пандемії, а також й те, що незважаючи на таку вже досить явну підставу, вже й новий уряд й нова команда "гаранта прав і свобод" продовжують й надалі дути в цю ж дуду, залишаючи НСЗУ юридично спроможним державним органом, що продовжує завідомо хибний "прожект" в тому ж дизайні, а не є й досі розпущеним повністю як злочинна структура, яка замість забезпечення правових засад взаємодії суб'єктів правовідносин в державі фактично провадить злочин щодо своїх громадян, грубо попираючи їх права та здійснюючи крадіжку коштів громадян через державний бюджет за продаж їм повітря руками ошуканого лікаря.

А тепер я хочу не в деталях, а хоча б фрагментарно по особливо значущих моментах пояснити аудиторії, про що ж йдеться.

А йдеться про те, що коли мова на початку велась про "якісні медичні послуги" без порушення ст. 49 Конституції України, навіть з урахування ЗУ "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування в Україні", що вже й так звузив конституційне право громадян на здоров'я, й ми таки ще чекаємо рішення КС з цього приводу усі уважно, то такі фінансові гарантії виявились діркою від бублика не тільки з огляду на те, що ми ще з Вами жодного разу не побачили ті 5% від ВВП, що там закладались, але ще й з огляду на те, що ці кошти було завідомо дозволено вже на виконавчому рівні потім використовувати як заманеться, тобто красти й "перерозподіляти" з карману невинного до карману причастного, щоб прикрити злочин за спиною іншого заручника. При чому як завжди на фоні повної відсутності реального механізму доказового контролю за цими махінаціями.

Що ж було запропоновано насправді "сторонам договору"?

1) Пацієнту було "добровільно" без вибору в стилі "лікуйся де й як пропонують, або плати" запропоновано підписати декларацію про згоду на обслуговування у певного лікаря. З юридичної точки зору щодо правовідносин сторін цей документ є нікчемним, бо він не декларує жодні правідносини між стороною отримувача послуг (пацієнтом) та стороною її фактичного надавача (лікаря). Пацієнт просто декларує свої наміри на згоду обслуговуватись у конкретного лікаря фактично "без умов", тобто - у кота в мішку. А лікар його приймає на обслуговування типу "з милості", напряму йому у вічі не надаючи ніяких гарантій щодо обсягу та якості обслуговування, тобто може фактично робити з ним усе, що завгодно, на свій смак, з огляду на свою виключно професійну грамотність та порядність.
Згодьтеся, це дуже цікаві юридичні критерії в подальшому, якщо виникає фатальний випадок в процесі надання таких послуг пацієнту. Ми ж усі розуміємо, я сподіваюсь, що йдеться не про ремонт будівлі або якоїсь техніки - про людське здоров'я та життя.

2) Лікарю ж при цьому шляхом численних "тренінгів" розповідають достеменно наступне, не даючи ніяких чесних юридичних роз'яснень щодо його подальших юридичних обов'язків та ризиків:
що він отримає змогу а) вибрати пацієнта, б) вибрати спосіб взаємодії з ним та надання йому медичної допомоги на власний розсуд, в) стане добре заробляти.
Заманливо? Безумовно.
А для цього перше, що роблять, це скасовують низку наказів МОЗ, чинних на той час,
- щодо обслуговування пацієнта за місціем реєстрації (якщо він не бажає вибирати лікаря самостійно),
- щодо обов'язковоcті патронування пацієнта на дому за викликом, якщо його стан не дозволяє йому звернутись особисто,
- щодо обов'язкового огляду пацієнта при прийнятті діагностичного та лікувального рішення (та надають можливість фактично заочного прийняття рішення в порушення усіх медичних методичних канонів, тобто дозволяють лікувати "віртуально").
При цьому дозволяють вибрати собі пацієнтів, як забажається, навіть шляхом розбиття окремої сім'ї, яка проживає разом з одним анамнезом, санітарно-епідемічними ризиками, тощо з причини "подобається-не подобається" в стилі "хочу-не хочу" або "є місця-нема місць", а фактично ж відмовити в наданні медичної допомоги за критеріями власного вибору "що комфортніше", залишивши "за бортом" маргінальні групи населення та завідомо звузивши їх доступ до рівного права на допомогу по відношенню до інших громадян.
Усі ці "новації", безумовно, не тільки нікуди не скасовують спонукання до збереження корупції, навпаки, це ще й сприяє її подальшому розквіту. Бо тепер пацієнт, щоб отриамати доступ, має "просити".
Все це додатково "приправляється" для лікаря вишенькою на торті -
можна брати собі стільки пацієнтів, скільки заманеться, щоб заробити, тобто, фактично нехтуючи якістю, критерієм щодо контролю чого знову ж таки виставляється лише один параметр - "власна моральність лікаря", який ані пощупати, ані оцінити з юридичної точки зору до настання предеценту фактично неможливо.
Саме таким чином й забезпечується насправді "підвищення заробітної плати лікаря", а також й "покупається" його подальша лояльність в надії на те, що лікарі - не юристи, мало хто з них є обізнаним в тонкощах юридичної практики и нюансах законодавства, а тому "ловлять співучасників злочину на живця".
Безумновно, ми усі розуміємо, якби реформа первинки в той час, коли вона розпочиналась в такому дизайні, не знайшла з боку саме медичних фахівців жодного виконавця, про що я говорила вже не одноразово саме своїм колегам в заклику до них отямитись вчасно й зняти локшину, то не було б також й жодного пацієнта, який би бажав декларувати такі наміри, а тому й не було б самої злочинної реформи.
Це - увесь дизайн "реформи по-новому".
ОШУКАНИХ ЛІКАРІВ ЗРОБИЛИ СОУЧАСНИКАМИ ЗЛОЧИНУ Й ШАХРАЯМИ, ЯКІ ЗАЗВАЛИ ПАЦІЄНТІВ НА БІЙНЮ, А ТЕПЕР САМЕ ВОНИ Й БУДУТЬ ЗА ЦЕ ВСЕ ВІДПОВІДАТИ У ВИПАДКАХ ФАТАЛЬНИХ ПОДІЙ.

Чому вони будуть відповідати, якщо пацієнт помре або буде скаліченим такими діями?
Розповім, щоб мене тут не звинувачували в істерії.

А тому, що створивши такий псевдодоговір між двома сторонами взаємодії - пацієнтом-"добровольцем" та лікарем-"альтруїстом" й не поставивши до відома жодну з сторін про дійсні правила гри, за їх спинами органзіатори цієї усієї вакханалії у вигляді вищеназваної піраміди "керівники ПМСД-регіональні володільці КНП та керівники ОЗ-центральне кервництво проектом (НСЗУ, МОЗ) дуже вправно "договорлись" від їх імені. Й ось вже ці наміри "від імені сторін" збоку третьої сторони-типу "гаранта" були задекларовані на папері саме як юридичні правочини.

Для цього спочатку було створено «Порядок надання первинної медичної допомоги» (Наказ МОЗ від 19.03.18 р. № 504», в якому перелік медичних послуг на первинці було визначено таким чином - надаю тільки юридично значущі для судової практики моменти (дуже прошу звертати увагу на мої виділення в тексті, які надані згідно з наявної медичної методичної бази щодо загальних принципів якісної медичної допомоги):

1. ДИНАМІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ за станом здоров'я пацієнтів із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень відповідно ДО ГАЛУЗЕВИХ СТАНДАРТІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я (тобто планові АКТИВНІ профілактичні огляди з періодичністю, що задекларована стандартами первинної профілактики – АВТ.).

2. Проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів.

3. ДИНАМІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ за пацієнтами із діагностованими хронічними захворюваннями (СУПРОВІД пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами), що включає комплекс діагностичних та лікувальних втручань, які передбачені ГАЛУЗЕВИМИ СТАНДАРТАМИ (тобто щоденне АКТИВНЕ у випадку загострення хронічної хвороби або планове профілактичне АКТИВНЕ у випадку ремісії хвороби з періодичністю що задекларована стандартами вторинної профілактики, ІПР хворого, іншими документами щодо реабілітаційних заходів – АВТ.)

7. ПРОВЕДЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВИХ МЕДИЧНИХ ВТРУЧАНЬ ЩОДО ПАЦІЄНТІВ З НАЯВНИМИ ФАКТОРАМИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ОКРЕМИХ ЗАХВОРЮВАНЬ (тобто активне ведення пацієнта лікарем ПМСД).
8. Проведення ПРОФІЛАКТИЧНИХ ВТРУЧАНЬ (активне, якщо використовувати "втручань" – АВТ.), що включає: вакцинацію відповідно до вимог календаря профілактичних щеплень; підготовлення та надсилання повідомлень про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення; проведення епідеміологічних обстежень поодиноких випадків інфекційних хвороб.

9. Надання консультативної допомоги, спрямованої на усунення або зменшення звичок і поведінки, що становлять ризик для здоров'я (тютюнокуріння, вживання алкоголю, інших психоактивних речовин, нездорове харчування, недостатня фізична активність тощо) та формування навичок здорового способу життя (ВХОДИТЬ ДО ЗАХОДІВ АКТИВНОЇ (!!!) ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ – АВТ.).

10. ДИНАМІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ( згідно умов п. 1 – АВТ.) за неускладненою вагітністю та (у разі потреби) направлення до лікаря акушера-гінеколога закладу вторинної медичної допомоги.

11. Здійснення МЕДИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ (згідно умов п. 1 – АВТ.) за здоровою дитиною.

12. Надання окремих послуг паліативної допомоги пацієнтам усіх вікових категорій, що включає: РЕГУЛЯРНУ ОЦІНКУ стану важкохворого пацієнта та його потреб; оцінку ступеня болю та лікування больового синдрому;
призначення наркотичних засобів та психотропних речовин відповідно до законодавства, включаючи оформлення рецептів для лікування больового синдрому; призначення лікування для подолання супутніх
симптомів (закрепи, нудота, задуха тощо); консультування та навчання осіб, які здійснюють догляд за пацієнтом; координацію із забезпечення медичних, психологічних тощо потреб пацієнта. (ЗГІДНО УМОВ ПП. 1 ТА 3 – авт.)

14. Призначення лікарських засобів та медичних виробів, технічних засобів медичної реабілітації з оформленням відповідних документів ЗГІДНО З ВИМОГАМИ ЗАКОНОДАВСТВА (для окремих груп пацієнтів згідно постанови № 1303 КМУ, що покладаються на місцевий бюджет, де надається ПМСД й є безпосередньо зобов’язанням лікаря в частині забезпечення безперебійного виконання якісного клінічного протокола).

Зрозуміло, що для якісного виконання такого переліку лікар має працювати 24/7/365, не вимикати телефон навіть в туалеті, а також активно моніторити пацієнта вживу, у випадку загострення стану або гострої патології — патронуючи вдома, а не заставляти з останніх сил чвалати до загальної поліклініки та заражати там ще велику кількість людей, тим більше  знаючи достеменно, що швидка не приїде до такого пацієнта, коли він не має симтомів надання ЕМД, але має невідкладні стани, що потребують зваичайної роботи сімейного лікаря з гострим пацієнтом (на підставі яких постулатів та якого документу — ми бачили вище). Все інше - від лукавого.

Хочу додатково пояснити, що усі засади щодо якісної медичної практики в даних опціях є МЕТОДИЧНИМИ ЗАСАДАМИ надання медичної допомоги й мають виконуватись лікарем незалежно від державного регулювання або форми власності надання медичної допомоги з урахування лише одного критерія доказу щодо того, що така допомога була якісною –
відновлення або забезпечення максимально можливої на час надання допомоги якості життя згідно подальшого ретроспективного аналізу судово-медичної експертної комісії за фактом конфліктних ситуацій, що можуть виникнути з цього приводу.
Тобто простіше, якщо суд забажає докладно розбиратись потім, чи винен лікар, то не закони та акти, що регулюють організаційну частину надання медичної допомоги будуть прийматись до уваги в першу чергу, а оцінка якості надання з точки зору методичної частини медичної допомоги.

Після такого порядку було визначено, що з боку пацієнта начеб-то «рефері та захисником» виступить держава у особі НСЗУ, а з боку лікаря відповідно – його адміністрація, що підпорядковується органам місцевого самоврядування.

Й от вже на підставі того, що так би мовити «представники сторін», що не повідомили самі сторони про реальну правду, й підписали справді один-єдиний Договір, що й існуватиме потім в суді в якості базового правочину, й на підставі якого й буде визначатись винний й постраждалий, а також й методи покарання.

Але, знову ж таки (увага!) обидві сторони підписантів «від імені інших" законодавчо закріпили начеб-то те, про що вважатиметься «сторони були належно повідомлені», бо одна з них має договір з роботодавцем (лікар з таким КНП та його керівником), а інша начеб-то «декларувала наміри обслуговуватись та довірити своє життя» такому лікарю в межах такого КНП «абсолютно добровільно», за що потім "заступиться" НСЗУ.

Тож тепер наостанок залишилось лише заглянути, а що ж в тому договорі?
А в тому договорі фактично підтверджені саме ті послуги, що лікар зобовязаний надати пацієнту згідно наказу МОЗ, а також й визначена міра відповідальності.

В ньому дослівно сказано наступне:
17. Надавач зобов’язується:
1) належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов’язання згідно з цим договором;
3) дотримуватися та забезпечити дотримання залученими особами вимог законодавства, зокрема порядків надання медичної допомоги, табелів матеріальнотехнічного оснащення (в тому числі примірних), галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я; 4) надавати якісні медичні послуги відповідно до встановлених законодавством вимог;
Та:
29. У разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов’язань згідно з цим договором вони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.
30. У разі надання надавачем послуг, що не відповідають переліку, обсягу або якості медичних послуг, передбачених цим договором, надавач зобов’язаний повернути замовнику кошти, сплачені за таку медичну послугу згідно з тарифом з урахуванням коригувальних коефіцієнтів. Повернення замовнику коштів згідно з тарифом, сплачених за надання медичних послуг, що не відповідають переліку, обсягу або якості медичних послуг, передбачених цим договором, не звільняє надавача від відшкодування шкоди, заподіяної пацієнту.

Додаток 1 до договору СПЕЦІАЛЬНІ УМОВИ надання медичних послуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою пише:
1. Надавач зобов’язується надавати згідно з договором медичні послуги, пов’язані з первинною медичною допомогою, що визначені в Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженому МОЗ (далі — Порядок).

Порядок, в якому зазначено усі послуги та їх обсяги, що має надавати лікар, фрагментарно було процитовано вище.

А тому з огляду на усе, мною вищесказане, не те фейкове роз'яснення, що з'явилось на сторінці НСЗУ до громадян та вводить пацієнта й лікаря й надалі в преступну оману й вестиме одного до цвинтаря, а іншого – на лаву підсудних потім, має бути основою таких взаємовідносин між лікарем та пацієнтом зараз, а саме та «моральність лікаря» та та методична медична база, якої його навчали в медвиші, й яка має зпабезпечити належну якість існування людини після такої медичної допомоги, що не важко доказати при бажанні шляхом судово-медичної експертизи у випадку судових спорів.
Бо інакше знову вони щось будуть Вам роз'яcнювати, розвішуючи локшину на вуха, крадучи ваші кошти, здоров'я та життя, а також й свободу, а Ви будете й надалі йти до прірви.
Разом.
Я в даному випадку, закликаючи сторони думати головою, прошу лікарів подумати, що завтра вони – також пацієнти, що отримають такі ж послуги, а пацієнтів, що лікарі – це заручники злочинного зговору їхніх керівників.
Тож за бажання правди потрібно адресуватись за призначення до реальних винних й йти до суду.
Бажано своєчасно.

А ними якраз й будуть автори такого "роз'яснення".

Comments for this post were locked by the author